Після душу, купання в морі чи тренування в басейні відчуття «води у вусі» знайоме майже кожному. Закладеність, приглушений звук, легкий шум — зазвичай це лише тимчасовий дискомфорт, але іноді саме з нього починаються проблеми: запалення, отит, сірчані пробки й навіть зниження слуху.
Добра новина в тому, що більшість ситуацій можна вирішити без паніки — простими й безпечними діями. А для тих, хто «живе у воді» (басейн, серфінг, дайвінг, аквааеробіка), існують надійні профілактичні рішення, наприклад, індивідуальні беруші.
У цій статті розберемося, що робити, якщо вода вже потрапила у вухо, як не нашкодити собі «самолікуванням» та як захистити вуха від води надалі.
Чому вода у вусі — іноді просто дискомфорт, а іноді ризик
У здоровому вусі слуховий прохід вкритий шкірою, яка виділяє вушну сірку. Вона створює захисний шар, допомагає затримувати пил і мікроорганізми та природно виводиться назовні під час рухів щелепи. Невелика кількість води, яка потрапляє в таке вухо, зазвичай швидко виходить, не залишаючи наслідків.
Проблеми починаються, коли:
- вуха чутливі від природи або є схильність до отитів;
- часто та тривало перебуваєте у воді (плавці, дайвери, діти, які «не вилазять» з басейну);
- вже були ЛОР-проблеми — отити, хронічні запалення, перфорації барабанної перетинки, операції.
У вологому середовищі:
- вушна сірка може набухати й утворювати щільну пробку;
- змінюється мікрофлора слухового проходу, створюються умови для розмноження бактерій і грибків;
- шкіра стає більш вразливою до подразнення та інфекції.
Саме тому одним людям вода у вусі проходить за кілька хвилин, а в інших та сама ситуація закінчується зовнішнім отитом або серйозним болем.
Якщо у вас в анамнезі були баротравми, складні отити або операції на вусі, режим захисту від води має бути особливим. Для таких випадків у «Беттертоні» готують окремі рекомендації та індивідуальні рішення.
Вода потрапила у вухо: що робити відразу
Головні принципи: спокій, м’які рухи, жодних інструментів усередині вуха.
Крок 1. Правильне положення голови
- Нахиліть голову в бік «мокрого» вуха.
- Легенько пострибайте на одній нозі або зробіть кілька м’яких рухів головою, залишаючи її в нахилі.
- Затримайтеся в цьому положенні 10–20 секунд.
Часто цього вже достатньо, щоб вода вийшла природно.
Крок 2. Допомогти воді вийти природним шляхом
- Залишаючись у тому ж положенні, м’яко натискайте на козелок (невеликий виступ перед входом у слуховий прохід) і відпускайте.
- Так створюється легкий «насосний» ефект, що допомагає воді зміститися ближче до виходу.
- Не робіть різких і сильних натискань — рухи мають бути комфортними й безболісними.
Крок 3. Коли варто зупинитися
Припиніть спроби «витрусити» воду, якщо:
- ви відчуваєте біль або різкий дискомфорт у вусі;
- закладеність не зменшується, а посилюється;
- з’являються шум, дзвін, виділення (особливо з домішками крові чи гною);
- підвищується температура.
У такій ситуації важливо якнайшвидше звернутися до ЛОР-лікаря, а не продовжувати експерименти вдома.
Чого категорично не робити, якщо вода потрапила у вухо
Кілька дій, які здаються «логічними», насправді можуть сильно нашкодити.
- Не використовувати ватні палички чи гострі предмети.
Палички травмують шкіру, можуть подряпати барабанну перетинку й проштовхнути сірку глибше, формуючи ту саму пробку, якої всі намагаються уникнути.
- Не намагатися «вибити» воду хлопками по вуху.
Різкі удари долонею створюють зміну тиску в слуховому проході. У гіршому випадку це може привести до баротравми й ще більшого болю.
- Не наливати в вухо спирт, перекис чи «домашні краплі» без призначення лікаря.
При непомітній перфорації барабанної перетинки це особливо небезпечно: агресивні речовини потрапляють у середнє вухо і погіршують ситуацію.
- Не трясти різко головою.
Це не допомагає воді вийти, але може викликати запаморочення й додатковий дискомфорт, особливо в людей із проблемами шийного відділу хребта.
Коли вода у вусі може бути небезпечною
Звернутися до ЛОР-лікаря потрібно якнайшвидше, якщо:
- після контакту з водою болить вухо, біль посилюється при дотику чи натисканні;
- закладеність і шум не минають протягом доби;
- з’являються гнійні, кров’янисті чи водянисті виділення;
- підвищилася температура, з’явилися слабкість, озноб;
- це дитина, яка скаржиться на біль у вусі, плаче, погано спить після купання.
Такі симптоми можуть свідчити про запалення зовнішнього слухового проходу (так зване «вухо плавця»), отит або загострення вже існуючих проблем. У цих випадках самолікування небезпечне — потрібен огляд і схема терапії від ЛОР-лікаря.
Як профілактично захистити свої вуха від води
Навіть якщо зараз все добре, варто подумати про профілактику, особливо якщо ви часто в басейні або вже мали проблеми з вухами.
Корисні звички під час душу та купання
- Не направляйте струмінь душу прямо у вухо.
- Після купання обережно промокніть вушну раковину рушником, не заходячи вглиб.
- Якщо ви відчуваєте, що вуха «не люблять» воду (регулярна закладеність, свербіж), обговоріть із ЛОР-лікарем режим контакту з водою.
Допоміжні засоби: плюси та обмеження
- Шапочка для плавання.
Добре тримає волосся й частково зменшує кількість води біля вух, але не гарантує їх сухість — вода може потрапляти під краї.
- Ватні тампони з вазеліном.
Іноді їх радять як тимчасовий захист під час душу. Це допустимо лише як короткочасна міра й тільки за рекомендацією лікаря. Складно контролювати глибину введення, є ризик залишити вату у вусі.
- Універсальні беруші «з полиці».
Вони зроблені за усередненим розміром, тому у когось сидять добре, а в когось — пропускають воду або тиснуть. Для людей без ЛОР-проблем це інколи ок, але для «проблемних» вух — не завжди безпечно.
Чому індивідуальні беруші — найнадійніший захист вух від води
Для тих, хто регулярно в басейні, займається водними видами спорту або має чутливі вуха, оптимальним рішенням стають індивідуальні беруші, виготовлені за зліпками слухового проходу.
Основні переваги:
- Щільне й комфортне прилягання.
Беруші повторюють форму саме вашого вуха, не натирають і не випадають під час руху, занурень чи стрибків.
- Надійний захист від води.
За умови правильного вставляння вода практично не має шансу потрапити вглиб слухового проходу. Це особливо важливо для людей із частими отитами.
- Гіпоалергенні матеріали.
Використовуються м’які, безпечні матеріали, які не подразнюють шкіру навіть при тривалому контакті.
- Зручність для дітей.
Можна обрати яскравий колір чи комбінований дизайн, перетворивши беруші на «свій» аксесуар, а не на ще одну заборону.
- Довготривале використання.
При правильному догляді індивідуальні беруші можуть служити роками. Це вигідніше, ніж постійно купувати нові універсальні.
У мережі центрів слуху «Беттертон» індивідуальні беруші виготовляють за зліпками вуха дорослих і дітей, а перед цим за потреби проводять огляд ЛОР-лікаря, щоб переконатися, що контакт із водою справді безпечний.
Діти й вода у вухах: на що звернути увагу батькам
Діти проводять у воді набагато більше часу, ніж дорослі, і далеко не завжди помічають, що вухо їх турбує.
Зверніть увагу, якщо після купання дитина:
- тре вухо, плаче, відмовляється лягати на певний бік;
- скаржиться на «шум», «брязкіт» або те, що «чує гірше»;
- погано спить уночі після активного плавання.
У таких ситуаціях краще показати дитину ЛОР-лікарю, особливо якщо раніше вже були отити. Для дітей із «проблемними» вухами індивідуальні беруші часто стають простим рішенням: дитина може плавати, а батьки спокійні за стан слуху.

Коли обов’язково потрібен ЛОР-лікар
Запишіться на консультацію до ЛОР-лікаря, якщо:
- вода потрапила у вухо й закладеність не минає більше 24 годин;
- ви відчуваєте біль, пульсацію, свербіж у вусі;
- з’явилися виділення, неприємний запах;
- підвищилася температура або погіршилося загальне самопочуття;
- такі епізоди повторюються після кожного плавання чи душу;
- це дитина, яка вже мала отити або інші проблеми з вухами.
У центрах слуху «Беттертон» ЛОР-лікарі та слухові спеціалісти:
- оцінюють стан вух після контакту з водою;
- пояснюють, як вам можна купатися й плавати безпечно;
- за потреби пропонують індивідуальні беруші як частину профілактики.